Ірина Лончина співає змалку. Нині працює в агентстві «Захід-шоу», яке очолює народний артист України Богдан Сташків. Перший її альбом «Струни кохання» — це переважно авторські пісні. На черзі наступний — «Не забувай», де будуть твори, що їх написала Ірина після повернення з Італії й зустрічі з нашими жінками-заробітчанками, — знані «Україно, пробудись!» (гимн ФК «Прикарпаття»), «Синочку», «Не забувай», а також пісні відомих авторів. Нещодавно Ірині присвоєно звання заслуженої артистки України. Розмовляємо із співачкою в редакції нашої газети:
— Ірино, кілька років тому Ви брали участь у конкурсі краси і талантів «Міс обличчя «Галичини» й здобули перемогу в номінації «Міс обдарованість». Як вплинув конкурс на Ваше творче «Я»?
— Тоді в залі обласного музично-драматичного театру було багато глядачів. Усі конкурсантки мали свої «групи підтримки», за мене ж уболівали мама і троє моїх друзів. Після того, як я заспівала відому серед молоді й популярну пісню «Скажи, чому», зала вибухнула аплодисментами. Пісня була відома, а невідомою була я як виконавиця, бо на телебаченні її не «крутили», а лише на радіо. Тоді я відчула реальний вияв любові, вкотре зрозуміла, що мою творчість шанують.
— Ви багато гастролюєте по Україні? Кілька років тому мали сольний концерт в обласному муздрамтеатрі. Коли наступний?
— З нагоди присвоєння мені звання я влаштувала концерт у своєму рідному селі Побережжі. Я хвилювалася, були ще якісь особливі почуття. Мені було надзвичайно приємно, що прийшли багато моїх краян. Я виконувала свої пісні і найкращим дарунком стала пісня на слова Любові Пушко «Рідному селу».
— Як сьогодні виглядає Ваша робота в агентстві «Захід-шоу»?
— Багато концертів — 8-10 на місяць — не лише в Україні, а й за кордоном, гастролі — нещодавно повернулися з Криму. Паралельно робота над створенням нових пісень. У найближчих планах — зняти в Києві кліп. Я вдячна Богові, що дає мені щодня натхнення творити.
— Хто дбає про Ваш сценічний імідж, костюми?
— Знаю: якщо життя складається успішно, то це помітно — жінка розцітає. Намагаюся песимізм у своє життя не впускати. Звісно, на свою зовнішність грошей не шкодую. Перші два сценічні костюми шила мені Оксана Караванська. Нині співпрацюю з Оленою Васенко, до речі, теж переможницею конкурсу «Обличчя «Галичини». Я дякую прихильникам своєї творчості — заради них я продовжую творити. На весну готую ще один сольний концерт.
Автор статті: Леся ТУГАЙ
18 жовтня 2008 року
Першоджерело :стаття в інтернет-версії газети “Галичина”